Колективне звернення працівників КП "Ковельводоканал" до правоохоронних органів.

 

            Ковельська окружна прокуратура

45008, Волинська обл.

 м. Ковель, вул. Шевченка, 7

Відділ протидії кіберзлочинам

ГУНП у Волинській області

43005, Волинська обл.,

м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 2

Ковельський міжрайонний відділ

управління СБУ у Волинській області

45008, Волинська обл.,

 м. Ковель, вул. Косачів, 6

Територіальне управління ДБР у м. Львові

79008, Львівська обл.,

м. Львів, вул. Кривоноса, 6

Від працівників

Комунального підприємства « Ковельводоканал»

Ковельської міської ради

 вул. Івасюка, 13, м. Ковель

Волинської області, 45008

                          КОЛЕКТИВНА СКАРГА

02.10.2023 року на інформаційних ресурсах  «Ковель media» у Фейсбук, Інстаграм та Телеграм без отримання нашого  дозволу було  розміщено публікацію -  відео під заголовком «Колектив підприємства «Ковельводоканалу» оригінально привітав свого керівника».

Дана публікація викликала численні  образливі та  принизливі  коментарі з боку інших осіб,  створила негативну соціальну оцінку працівників КП «Ковельводоканал» в очах оточуючих, порушивши нашу особисту честь та гідність, завдала моральних страждань та глибоких психологічних переживань серед членів нашого трудового колективу. 

При здійснені спроб працівників захистити свої права та інтереси даний  інтернет – ресурс  видаляв  наші коментарі та блокував наші профілі, залишаючи у вільному перегляді практично лише негативні відгуки, в т.ч. з нецензурною лексикою.

04.10.2023 року КП «Ковельводоканал» від імені своїх працівників намагалось надіслати на електронну адресу інтернет - видання «Ковель media» - editor@kovel.media Вимогу про видалення з публікації відео оприлюдненого без нашої згоди, однак виявилось, що дані  листи доставити до адресата неможливо.

На інтернет-платформі, яка позиціонує себе як незалежний, чесний ресурс – жодної інформації про засновників, жодного прізвища головного редактора чи журналістів, жодного телефону  чи адреси редакції!

Інформацію про редакцію, її контакти неможливо знайти за місцем реєстрації в мережі доменного імені сайту.

 Після тривалих пошуків лише на одній міжнародній платформі пошуку доменних імен https://www.whois.com/  вдалося натрапити на інформацію про реєстрацію  «Ковель media» 24 квітня 2020 року терміном на три роки на платформі Domains By Proxy, LLC  у  штаті Аризона в Сполучених Штатах Америки.  Причому і тут інформація повністю закрита від користувачів, навпроти всіх даних (ім’я, телефон, факс, адреса, юридична назва організації) стоїть позначка REDACTED FOR PRIVACY, тобто, в перекладі «видалено для конфіденційності».

Сайт не зареєстрований як «інформаційна агенція», нічого не відомо про його засновників, редактора, адресу розташування редакції.

У зв’язку з цим ми позбавлені можливості здійснити захист наших прав та законних інтересів в судовому порядку!

В умовах інформаційної війни, розв’язаною росією проти України, вважаємо, що на такі  непрозорі, приховані від громадськості сайти слід звернути увагу відповідним правоохоронним органам. Адже вони можуть становити загрозу, нагнітаючи ситуацію, розхитуючи її в окремих громадах, регіонах. При цьому не несучі жодної відповідальності за ті тони інформаційного сміття,  які ці анонімні видання викидають в медіа простір.      

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є КОНФІДЕНЦІЙНОЮ і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону України „Про захист персональних даних“ від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону України „Про інформацію“ від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2657); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України „Про доступ до публічної інформації“ від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939).

За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301).

Особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Цим конституційним положенням відповідають приписи Цивільного кодексу України, якими встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (абзац перший частини першої статті 302).

Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939 забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.

Конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону України «Про інформацію» № 2657), у тому числі й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя, встановлене частиною першою статті 32 Основного Закону України.

Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції № 1165 зазначила, що право кожної людини на приватність і право на свободу вираження поглядів є основою демократичного суспільства; ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність (пункт 11). Виходячи з цього право на приватність, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, повинне захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (пункт 12 Резолюції № 1165).

Положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв’язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 15 Конституції України встановлено, що  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. (ст. 68 Конституції України).

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Враховуючи вищезазначене, з метою захисту наших законних прав та інтересів, дотримання конституційних положень про недоторканність людини та громадянина,  просимо вжити всіх необхідних заходів передбачених чинним законодавством України спрямованих на припинення існування даного правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Про результати даного звернення просимо повідомити письмово на адресу підприємства у визначені законом строки.

Додатки:

1. Копія вимоги №1169 від 04.10.2023.

2. Роздруківки з інформаційного ресурсу «Ковель media» - «Facebook».